Чи спрацює деструктор без азотних добрив: поради від компанії БТУ-ЦЕНТР

За даними звіту Міністерства сільського господарства США в структурі витрат аграріїв Сполучених Штатів п'ята частина припадає на добрива. У виробників кукурудзи та пшениці цей показник ще більший - 36% та 35% операційних витрат відповідно. В Україні ситуація схожа. Не останню роль у цьому відіграє стрімке зростання цін на добрива, тому аграрії шукають альтернативні шляхи та намагаються заощадити кошти. Нижче ми детально розглянемо як у цьому допомогає прикладна мікробіологія, який ефект приносить використання деструкторів та чи можна відмовитися від внесення азотних добрив восени. Спойлер: багато схем, статистики, практичних кейсів.

Деструкція рослинних решток: яку роль відіграє азот?

Рослини є джерелом харчування всіх живих організмів на планеті. Поки рослина вегетує,  комахи, тварини, патогенні мікроорганізми харчуються легкодоступними цукрами, які утворює ця рослина. Але після того як рослина відмирає, її надземна частина і коренева система не завершують свою місію у сівозміні. Адже основна складова стінок рослини та кореневої системи - це складні поліцукри (целюлоза, лігніни та ін.), що містять у собі багато енергії для споживання мікроорганізмами, але щоб розкласти їх треба докласти більше зусиль. Для цього мікроорганізми мають синтезувати велику кількість різних ферментів – сполук білкової природи, для синтезу яких необхідний азот. Отже, щоб мікроорганізми розкладали рослинні рештки, азот має бути в достатній кількості. Саме за цієї умови будуть синтезовані ферменти для проходження біохімічних процесів розчеплення целюлози і отримання енергії для розвитку самих мікроорганізмів.

Від атмосфери до екскрементів: звідки мікроорганізми можуть брати азот?

У здоровому ґрунті завжди міститься певна кількість азоту. Розглянемо, як він туди потрапляє. В залежності від походження існує декілька джерел азоту.

Атмосферний азот, який мікроорганізми весь час фіксують для себе. Використовуючи цей азот, мікроорганізми також здатні забезпечувати азотне живлення рослини.

Азот, який потрапляє в ґрунт із рослинними рештками. Рослина споживає той азот, який виділяється з клітин мікроорганізмів, і використовує його для побудови власних тканин. Потім з відмерлими рештками цей азот, який був зафіксований мікроорганізмами, знову стає доступним як для інших рослин, так і для мікроорганізмів у ґрунті. Це своєрідний колообіг азоту в ґрунті.

Азот, що надходить до ґрунту з екскрементами тварин. Тут і так все зрозуміло.

Як працюють азотні добрива?

Якщо мова йде про сільськогосподарські угіддя, то тут використовують й інше джерелорізного роду азотні добрива, які можуть бути як органічного, так і неорганічного походження. Перевага добрив у тому, що вони здатні одноментно дати велику кількість легкодоступного азоту мікроорганізмам, які займаються розкладанням рослинних решток.

Що при цьому відбувається в ґрунті? По-перше, мікроорганізми «вимикають» механізм фіксації атмосферного азоту, який до того ж є досить енергозатратним. По-друге, починають активно розмножуватися мікроорганізми, які є патогенами сільськогосподарських рослин.

Саме тому важливо прослідкувати за балансом мікроорганізмів на полі після збору врожаю. Якщо ми не використовуємо біопрепарати для контролю патогенів, зокрема біологічні деструктори, то розкладанням займатимуться ті мікроорганізми, які накопичились на поверхні рослини за час вегетації. У більшості випадків це патогенні мікроорганізми, різноманітні збудники хвороб, які залишилися на рослинних рештках після активного сезону.

Навіщо Екостерн?

Екостерн від компанії БТУ-ЦЕНТР – це поєднання агрономічно цінних мікроорганізмів (бактерій, грибів) та продуктів їхньої життєдіяльності, застосування яких дозволяє керувати розкладанням рослинних решток та відновлювати здоров’я ґрунту, нейтралізуючи фітотоксини та фітопатогени в ґрунті, підвищуючи його біологічну активність, покращуючи фізичні і фізико-хімічні властивості. 

Деструктори можна використовувати без азотних добрив, ефект від розкладання пожнивних решток буде, але наскільки швидко він проявиться залежить від того, чи підгодуємо ми целюлолітиків азотом чи ні у подальшому.

Коли аграрії використовують азот, попередньо обробивши деструктором пожнивні рештки, то отримують більш швидкий процес розкладання - протягом 30-60 днів можна втратити до 50% біомаси рослинних решток. За даними Інституту прикладної біотехнології, додавання азоту до деструкторів підвищує ефективність розкладання решток соломи на 17-70% порівняно з внесенням без азоту.

На одну тонну пожнивних решток потрібно як мінімум 10-15 кг д.в. азоту. Але багато хто з аграріїв зараз не має такої можливості. Що робити?

Якщо ми не додаємо азот, здешевлюючи технологію, то процес розкладання буде відбуватися повільніше. Адже мікроорганізми будуть використовувати ті джерела азоту, які залишилися – це доступний азот в ґрунті (амонійний азот, нітратний та нітритний азот), азот інших органічних решток, різних білкових відходів тощо.

Якщо ж азоту  в ґрунті недостатньо, мікроорганізми почнуть фіксувати атмосферний азот самостійно. Зокрема, більшість бактерій, які містяться в Екостерні, здатні робити це: Azotobacter chroococcum – один із найактивніших азотфіксаторів, бактерія Bacillus subtilis – розкладає рослинні рештки, але також здатна фіксувати атмосферний азот, забезпечуючи власні потреби.

Агрономи БТУ-ЦЕНТР радять

  • Обов’язково внести невелику кількість стартових добрив під посів. Якщо ми даємо деструктори перед посівом наступної озимої культури, то під посів самої культури даємо азотне живлення – 10-15 кг у фізичній величині. Для літніх культур аналогічно, адже той азот, який рослини використають з осені, за зиму може не відновитися.

  • Якщо все-таки вносити разом з деструкторами азотні добрива, то при нормі не менше 10-15 д.р. на 1 га.

  • Використовувати органічні добрива, зокрема різного роду компости.

  • Використовувати мікробні фіксатори азоту протягом вегетації або під основний обробіток ґ‎рунту. Зокрема, у лінійці компанії є природній регулятор росту Азотофіт, який  активно фіксує молекулярний атмосферний азот і збагачує ним ґрунт до 60 кг/га (в середньому — 20 кг/га).

Підвищити ефективність Екостерна, скомбінувавши внесення з іншими мікробіологічими препаратами компанії, такими як гумат калію Гуміфренд, біофунгіцид Склероцид, PK-мобілізатор Граундфікс. Важливо враховувати вихідні умови сівозміни та стан ґ‎рунту на час внесення.

ЯК ПІДВИЩИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ ДЕСТРУКТОРА?

Якщо ж фермер вважає за необхідне просто заорювати, слід прийняти до уваги наступні важливі моменти:

  • По-перше, структура ґ‎рунту, наявність плужної підошви, кількість вологи і кисню в грунті. Якщо ґ‎рунт добре структурований, то кисень може проникати на глибину до 30 см і тоді деструкція відбувається. В протилежному випадку якщо є плужна підошва на глибині 5-7 см, достатньо "хоронити" ці рослинні рештки і вони не будуть розкладатися.

  • По-друге, «ринкова» сівозміна та як наслідок - присутність високої кількості патогенної мікрофлори на полі. Після інтенсивного і тривалого використання поля без сівозміни знижується різноманітність мікробіоти, рівновага у мікробному ценозі зміщується в бік патогенів, які кожен рік розмножуються на рослині і повертаються в ґрунт. Тому після заорювання рослинних решток ми даємо можливість використовувати їх як джерело живлення для шкідливих організмів. Тож в очікуванні нової культуру, буде розмножуватися ще більше патогенів.

  • По-третє, агресивна система захисту, яка провокує виникнення фітотоксичності. Якщо на рослинних рештках не буде мікроорганізмів, то вони будуть законсервовані у ґ‎рунті, бо самі по собі розкладатися не можуть. Тому є великий ризик виникнення алепатичного ефекту – коли нерозкладені рештки починають виділяти кислоти, які потім пригнічують всходи і розвиток культури. Це найменш бажаний сценарій для фермера. У подальшому зняти алепатичний ефект дозволяє використання деструктора Екостерн.

Отже, без деструктора та азоту ми не поліпшуємо фітосанітарний стан і не повертаємо поживні речовини з рослинних решток в ґ‎рунт для використання наступними культурами.

Що там на полі: практичні кейси використання деструкторів без азоту

Пожнивні рештки – важливий елемент органіки і запасу поживних речових для старту розвитку наступних культур у сівозміні. За попередніми даними, близько 70% аграрних господарств використовують (або викристовували) деструктори.

Прикладом застосування деструкторів без азотних добрив можуть бути органічні господарства, які практично не використовують азотні добрива, але мають позитивний ефект від біологічних деструкторів. Зокрема, деструктор можна вносити по пожнивних рештках, під основний обробіток ґрунту і навесні.

У господарстві СФГ Оріана (Хмельницька область) протягом 2 років агрономи використовують деструктор Екостерн. Зокрема, проводили дослідження, де на зернових культурах, сої, кукурудзі застосовували 1,5 л/га деструктора як з азотними добривами (10 кг азоту у фізичній вазі), так і без азотних добрив. Застосування азоту не вплинуло на якість розкладання рослинних решток та врожайність наступних культур.

В агропідприємстві Діамант плюс (Львівська область), уже протягом 2 років господар застосовує деструктори стерні без азотних добрив на всю площу після збирання кукурудзи восени і також спостерігає позитивний ефект щодо розкладання решток. 

У 2021 році проводилися прикладні дослідження з використання деструктора в Миколаївській, Черкаській областях та деяких філіях агрохолдингів. Результати досліджень підтвердили позитивний ефект деструкції рослинних решток за допомогою препарату Екостерн.

Також позитивні результати спостерігаються на полях, де для пришвидшення деструкції рослинних решток та фіксації азоту з атмосфери до біологічного деструктора Екостерн додають біоактиватор Азотофіт у нормі 0,5-1,5 л/га. Живі клітини природної азотфіксуючої бактерії Azotobacter chroococcum, які входять до продукту, додатково збагачують ґ‎рунт атмосферним азотом.

Отже, використання деструктора Екостерн дозволяє:

  • Керувати розкладанням рослинних решток, використовуючи  їх максимально ефективно для ґрунту і для наступної рослини.
  • Захистити поле від розвитку хвороб у наступному році, покращити фітосанітарний стан поля. Ця функція дозволяє завчасно подбати про профілактику хвороб, зменшити кількість фунгіцидних обробок під час вегетації рослин, ліквідувати ґ‎рунтових збудників хвороб, контроль яких під час вегетації має низьку ефективність (збудники кореневих гнилей та в'янення). Також заощаджуються кошти на внесенні фунгіцидів.
  • Покращити стан ґ‎рунту та його структуру. Полісахариди, які синтезували бактерії у процесі деструкції, позитивно впливають на структурованість і утримують вологу в ґ‎рунті.
  • Збільшити кількість гумусу в ґ‎рунті. Якщо ми розкладаємо пожнивні решти корисними сапрофітними мікроорганізмами, то вуглець, що міститься в рослинних рештках, не втрачається, а накопичується в ґ‎рунті і поступово перетворюється на гумус.
  • Зменшити фітотоксичність ґ‎рунту. Наприклад, рештки озимої пшениці можуть бути токсичними для рослин, що будуть посіяні після неї. 
  • Підвищити врожайність культур. Так, наприклад, середні показники на кукурудзі +0,45 т/га, соняшнику +0,30 т/га, пшениці озимій +0,4 т/га, сої +0,30 т/га

 

ВЛАСТИВІСТЬ

ЕКОСТЕРН + азотні добрива

ЕКОСТЕРН + ГУМІФРЕНД

ЕКОСТЕРН + СКЛЕРОЦИД

ЕКОСТЕРН + ГРАУНДФІКС

Технологія господарства

Класична, No-till

Класична, органічна, No-till

Норма витрати

1,5 л/га + 5-15 кг/га

1,5 л/га + 1,0 л/га

1,5 л/га + 1,5-2,0 л/га

1,5 л/га + 3,0 л/га

Вартість на 1 га

320,00 - 590,00

335

495

635

Переваги

Азотні добрива активізують мікроорганізми що входять до складу деструктора та пришвидшують розкладання рослинних решток.

Гумат є своєрідним поживним середовищем для мікроорганізмів. Дане поєднання допоможе провести керовану активацію спрямованих на розкладання решток мікроорганізмів-антагоністів патогенів та заощадити кошти.

Таке поєднання препаратів дозволяє прискорити розкладання рослинних решток (в яких найчастіше зберігаються патогени) та боротися з стебловими гнилями на соняшнику (біла гниль, фомоз, фомопсис).

Така бакова суміш на грунтах з високим вмістом недоступних поживних речовин (NPK) дозволить розкрити природний потенціал ґрунту (перетворити недоступні для живлення рослинам сполуки в доступні, розкласти рослинні рештки та зменшити кількість патогенів в грунті).

ВЛАСТИВІСТЬ

ЕКОСТЕРН + азотні добрива

ЕКОСТЕРН + ГУМІФРЕНД

ЕКОСТЕРН + СКЛЕРОЦИД

ЕКОСТЕРН + ГРАУНДФІКС

Умови застосування

При низькій кількості азоту в ґрунті та великій кількості рослинних решток в класичній технології та No-till.

При невеликому часовому проміжку між збиранням попередника та посівом наступної культури в класичній технології та No-till.

При низькій кількості азоту в ґрунті в органічній та інших технологіях.

При невеликому часовому проміжку між збиранням попередника та посівом наступної культури у всіх технологіях вирощування рослин.

При збиранні соняшника, сої або ріпака ураженого збудником білої гнилі або інших стеблових гнилей.

Для знезараження ґрунту від збудника білої гнилі та інших хвороб які зберігаються в ґрунті.

На родючих ґрунтах з високим забезпеченням поживними речовинами.

На ґрунтах де щорічно вносили велику кількість добрив.

Середня прибавка врожаю

0,3 ц /га

0,27 ц /га

0,3 ц /га

0,7 ц /га


Наші партнери