ЯК ПРАЦЮВАТИ З РОСЛИННИМИ РЕШТКАМИ В ПОСУШЛИВИХ РЕГІОНАХ?

Рослинні рештки, що надходять в ґрунт, відіграють значну роль в ґрунтоутворенні. Вони поповнюють запаси органічних речовин і дають мікроорганізмам енергію для життєдіяльності. Мікроорганізми частково перетворюють рештки в гумус, покращуючи агрофізичні показники ґрунту, а іншу частину мінералізують до зольних елементів та азоту. Кількість пожнивних решток варіює в широких межах і визначається сільськогосподарськими культурами, технологіями їх вирощування та ґрунтово-кліматичними умовами.


ЩО ВПЛИВАЄ НА РОЗКЛАДАННЯ РЕШТОК?


На процеси розкладання післяжнивних залишків істотно впливають такі фактори:

• Абіотичні: температура, вологість, кислотність (pH) та аерація ґрунту;

• Біотичні: співвідношення еколого-трофічних груп мікроорганізмів у грунті;

• Антропогенні: способи заробляння рослинних решток, внесення деструкторів чи інших речовин.

Отже, за посушливих кліматичних умов впливати на процеси розкладання пожнивних решток можна такими способами.

 1 - СПОСІБ ЗАРОБКИ ПОЖНИВНИХ РЕШТОК У ҐРУНТ

В умовах нестабільного зволоження кращим варіантом за даними науковців Інституту зрошуваного землеробства НААН є оранка (ступінь деструкції складає 26,9 %). При цьому післяжнивні рештки розподіляються в різних шарах ґрунту та попадають у більш вологі нижні шари, де їх розкладання проходить інтенсивніше. Дещо нижча ступінь деструкції спостерігається за глибокого безполицевого обробітку – 24,6 %, найнижча за мілкого безполицевого обробітку – 21,0 %.

 2 - ВИКОРИСТАННЯ ДЕСТРУКТОРУ ЕКОСТЕРН

За даними науковців Інституту зрошуваного землеробства НААН
інтенсивність деструкції соломи пшениці озимої зростає за використання Екостерну в 2,5-2,3 рази до контролю, залежно від способу обробітку ґрунту. З внесенням деструктора за оранки ступінь деструкції складає 66,2 % проти 26,9 % на контролі, глибокого безполицевого обробітку ґрунту відповідно 55,7 % та 24,6 %, мілкого безполицевого обробітку - 47,4 та 21,0 %.

Використання деструктору Екостерн позитивно впливає і на мікробіологічний стан ґрунту. Так за даними науковців Інституту рису НААН та УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого застосування біодеструктору Екостерн® знижує на 10-40% кількість патогенних мікроорганізмів, які підвищують інфекційне навантаження в ґрунті. Завдяки використанню деструктору підвищується кількість сапротрофних ґрунтових грибів із родів Penicillium і Trichoderma, які сприяють оздоровленню ґрунту та покращують його агрофізичні показники. Тому використання біодеструктору Екостерн є дуже актуальним на Півдні України в умовах недостатнього зволоження.

ЯК ПРОВОДИТИ ОБРОБКУ З МАКСИМАЛЬНИМ ЕФЕКТОМ?

Для досягнення найбільшої ефективності деструкції пожнивних решток завдяки використанню біодеструктору Екостерн потрібно:

• Провести ретельне подрібнення рослинних решток. Чим меншими будуть рештки рослинного матеріалу, тим повноцінніше пройде деструкція;

• Рівномірно розподілити рослинні рештки на поверхні поля;

• Внести на незароблені рослинні рештки біодеструктор Екостерн з розрахунку 1,5-2 л/га залежно від виду пожнивних решток;

• Для кращого розкладання рослинних решток до робочого розчину препарату додати 10-30 кг/га аміачної селітри або КАС залежно від кількості та виду решток;

• Провести заробляння рослинних решток в день внесення біодеструктору Екостерн шляхом оранки (сприяє кращій деструкції), глибокого або мілкого безполицевого обробітку ґрунту;

Посів озимих культур (пшениця озима, ріпак озимий та ін.) можна проводити відразу після внесення деструктору, так як мікроорганізми, які входять до складу препарату, не чинять негативного впливу на насіння.

Наші партнери