ЯК ПРАЦЮВАТИ З РОСЛИННИМИ РЕШТКАМИ В ПОСУШЛИВИХ РЕГІОНАХ?
Рослинні рештки, що надходять в ґрунт, відіграють значну роль в ґрунтоутворенні. Вони поповнюють запаси органічних речовин і дають мікроорганізмам енергію для життєдіяльності. Мікроорганізми частково перетворюють рештки в гумус, покращуючи агрофізичні показники ґрунту, а іншу частину мінералізують до зольних елементів та азоту. Кількість пожнивних решток варіює в широких межах і визначається сільськогосподарськими культурами, технологіями їх вирощування та ґрунтово-кліматичними умовами.
ЩО ВПЛИВАЄ НА РОЗКЛАДАННЯ РЕШТОК?
На процеси розкладання післяжнивних залишків істотно впливають такі фактори:
• Абіотичні: температура, вологість, кислотність (pH) та аерація ґрунту;
• Біотичні: співвідношення еколого-трофічних груп мікроорганізмів у грунті;
• Антропогенні: способи заробляння рослинних решток, внесення деструкторів чи інших речовин.
Отже, за посушливих кліматичних умов впливати на процеси розкладання пожнивних решток можна такими способами.
1 - СПОСІБ ЗАРОБКИ ПОЖНИВНИХ РЕШТОК У ҐРУНТ
В умовах нестабільного зволоження кращим варіантом за даними науковців Інституту зрошуваного землеробства НААН є оранка (ступінь деструкції складає 26,9 %). При цьому післяжнивні рештки розподіляються в різних шарах ґрунту та попадають у більш вологі нижні шари, де їх розкладання проходить інтенсивніше. Дещо нижча ступінь деструкції спостерігається за глибокого безполицевого обробітку – 24,6 %, найнижча за мілкого безполицевого обробітку – 21,0 %.
2 - ВИКОРИСТАННЯ ДЕСТРУКТОРУ ЕКОСТЕРН
За даними науковців Інституту зрошуваного землеробства НААН інтенсивність деструкції соломи пшениці озимої зростає за використання Екостерну в 2,5-2,3 рази до контролю, залежно від способу обробітку ґрунту. З внесенням деструктора за оранки ступінь деструкції складає 66,2 % проти 26,9 % на контролі, глибокого безполицевого обробітку ґрунту відповідно 55,7 % та 24,6 %, мілкого безполицевого обробітку - 47,4 та 21,0 %.
Використання деструктору Екостерн позитивно впливає і на мікробіологічний стан ґрунту. Так за даними науковців Інституту рису НААН та УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого застосування біодеструктору Екостерн® знижує на 10-40% кількість патогенних мікроорганізмів, які підвищують інфекційне навантаження в ґрунті. Завдяки використанню деструктору підвищується кількість сапротрофних ґрунтових грибів із родів Penicillium і Trichoderma, які сприяють оздоровленню ґрунту та покращують його агрофізичні показники. Тому використання біодеструктору Екостерн є дуже актуальним на Півдні України в умовах недостатнього зволоження.
ЯК ПРОВОДИТИ ОБРОБКУ З МАКСИМАЛЬНИМ ЕФЕКТОМ?
Для досягнення найбільшої ефективності деструкції пожнивних решток завдяки використанню біодеструктору Екостерн потрібно:
• Провести ретельне подрібнення рослинних решток. Чим меншими будуть рештки рослинного матеріалу, тим повноцінніше пройде деструкція;
• Рівномірно розподілити рослинні рештки на поверхні поля;
• Внести на незароблені рослинні рештки біодеструктор Екостерн з розрахунку 1,5-2 л/га залежно від виду пожнивних решток;
• Для кращого розкладання рослинних решток до робочого розчину препарату додати 10-30 кг/га аміачної селітри або КАС залежно від кількості та виду решток;
• Провести заробляння рослинних решток в день внесення біодеструктору Екостерн шляхом оранки (сприяє кращій деструкції), глибокого або мілкого безполицевого обробітку ґрунту;
Посів озимих культур (пшениця озима, ріпак озимий та ін.) можна проводити відразу після внесення деструктору, так як мікроорганізми, які входять до складу препарату, не чинять негативного впливу на насіння.
