ЯК ПРАЦЮВАТИ З РОСЛИННИМИ РЕШТКАМИ В ПОСУШЛИВИХ РЕГІОНАХ?

Рослинні рештки, що надходять в ґрунт, відіграють значну роль в ґрунтоутворенні. Вони поповнюють запаси органічних речовин і дають мікроорганізмам енергію для життєдіяльності. Мікроорганізми частково перетворюють рештки в гумус, покращуючи агрофізичні показники ґрунту, а іншу частину мінералізують до зольних елементів та азоту. Кількість пожнивних решток варіює в широких межах і визначається сільськогосподарськими культурами, технологіями їх вирощування та ґрунтово-кліматичними умовами.


ЩО ВПЛИВАЄ НА РОЗКЛАДАННЯ РЕШТОК?

На процеси розкладання післяжнивних залишків істотно впливають такі фактори:

• Абіотичні: температура, вологість, кислотність (pH) та аерація ґрунту;

• Біотичні: співвідношення еколого-трофічних груп мікроорганізмів у грунті;

• Антропогенні: способи заробляння рослинних решток, внесення деструкторів чи інших речовин.

Отже, за посушливих кліматичних умов впливати на процеси розкладання пожнивних решток можна такими способами.

 1 - СПОСІБ ЗАРОБКИ ПОЖНИВНИХ РЕШТОК У ҐРУНТ

В умовах нестабільного зволоження кращим варіантом за даними науковців Інституту зрошуваного землеробства НААН є оранка (ступінь деструкції складає 26,9 %). При цьому післяжнивні рештки розподіляються в різних шарах ґрунту та попадають у більш вологі нижні шари, де їх розкладання проходить інтенсивніше. Дещо нижча ступінь деструкції спостерігається за глибокого безполицевого обробітку – 24,6 %, найнижча за мілкого безполицевого обробітку – 21,0 %.

 2 - ВИКОРИСТАННЯ ДЕСТРУКТОРУ ЕКОСТЕРН

За даними науковців Інституту зрошуваного землеробства НААН інтенсивність деструкції соломи пшениці озимої зростає за використання Екостерну в 2,5-2,3 рази до контролю, залежно від способу обробітку ґрунту. З внесенням деструктора за оранки ступінь деструкції складає 66,2 % проти 26,9 % на контролі, глибокого безполицевого обробітку ґрунту відповідно 55,7 % та 24,6 %, мілкого безполицевого обробітку - 47,4 та 21,0 %.

Використання деструктору Екостерн позитивно впливає і на мікробіологічний стан ґрунту. Так за даними науковців Інституту рису НААН та УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого застосування біодеструктору Екостерн® знижує на 10-40% кількість патогенних мікроорганізмів, які підвищують інфекційне навантаження в ґрунті. Завдяки використанню деструктору підвищується кількість сапротрофних ґрунтових грибів із родів Penicillium і Trichoderma, які сприяють оздоровленню ґрунту та покращують його агрофізичні показники. Тому використання біодеструктору Екостерн є дуже актуальним на Півдні України в умовах недостатнього зволоження.

ЯК ПРОВОДИТИ ОБРОБКУ З МАКСИМАЛЬНИМ ЕФЕКТОМ?

Для досягнення найбільшої ефективності деструкції пожнивних решток завдяки використанню біодеструктору Екостерн потрібно:

• Провести ретельне подрібнення рослинних решток. Чим меншими будуть рештки рослинного матеріалу, тим повноцінніше пройде деструкція;

• Рівномірно розподілити рослинні рештки на поверхні поля;

• Внести на незароблені рослинні рештки біодеструктор Екостерн з розрахунку 1,5-2 л/га залежно від виду пожнивних решток;

• Для кращого розкладання рослинних решток до робочого розчину препарату додати 10-30 кг/га аміачної селітри або КАС залежно від кількості та виду решток;

• Провести заробляння рослинних решток в день внесення біодеструктору Екостерн шляхом оранки (сприяє кращій деструкції), глибокого або мілкого безполицевого обробітку ґрунту;

Посів озимих культур (пшениця озима, ріпак озимий та ін.) можна проводити відразу після внесення деструктору, так як мікроорганізми, які входять до складу препарату, не чинять негативного впливу на насіння.