Біоприлипач Липосам® — протидія змиванню

Біоприлипач Липосам® — протидія змиванню

Нанесення та змивання компонентів бакової суміші з листків рослин

Сучасні аграрії особливу увагу приділяють зниженню непродуктивних втрат добрив, пестицидів, біологічних препаратів, які застосовують по листку. Цього можна досягати додаванням біоприлипача ЛИПОСАМ®  до розчинів як агрохімікатів, так і препаратів біологічного походження. Особливі реологічні властивості ЛИПОСАМ®, а саме зміна кінематичної в’язкості розчину, сприяють розширенню площі контакту препарату з рослиною, тобто краплинки бакової суміші, потрапляючи на поверхню листя, краще розтікаються поверхнею.

У модельних дослідах установлено, що за однакових умов розпилення розчинів крапля розчину з ЛИПОСАМ®, потрапляючи на поверхню рослини, займає площу у 1,2–2 рази більшу, ніж без препарату. Висота краплі зменшується на 10–30%, залежно від концентрації розчину та величини краплі. Таке розтікання розчину по листку не лише покращує контактування робочого розчину з рослиною, а й запобігає сонячним опікам, які може спричиняти лінзоподібна крапля. 

Специфічна розгалужена структура полісахариду, який є основою ЛИПОСАМ®, дає змогу йому закріплюватися на поверхні рослини, а наявність активних функціональних груп забезпечує фіксування і утримування засобів захисту рослин, поживних елементів добрив, біологічних препаратів у безпосередньому контакті з клітинами рослинного організму, запобігаючи їхньому змиванню і сприяючи подовженню впливу. 

ЕФЕКТИВНІ РІШЕННЯ ВІД БТУ-ЦЕНТР ПРОТИ ЗМИВАННЯ 

Дедалі частіше аграрії ставлять запитання: «Чи змінюється фіксувальна здатність ЛИПОСАМ® під дією атмосферних опадів?» «Яку частку від внесеного препарату допомагає затримати на листку рослини ЛИПОСАМ® у дощову погоду?» «Чи однаково закріплює ЛИПОСАМ® органічні й мінеральні сполуки на листі рослин?» Спробуємо відповісти на ці запитання. 

В Інституті прикладної біотехнології БТУ–ЦЕНТР було проведено серію модельних дослідів для визначення опірної здатності ЛИПОСАМ® до змивання під час дощу. Маркерами для визначення інтенсивності змиву було обрано мінеральний та біологічний компоненти бакової суміші. Мінеральний компонент — фосфор, що входить до водорозчинної сполуки дигідрофосфату калію (КН2РО4). 

Як біологічний маркер використали конідії мікроскопічного гриба Триходерма (Trichoderma harzianum), що входить до складу біофунгіциду Мікохелп. Ці маркери можуть бути реальними компонентами бакових сумішей і є зручними під час визначення кількісних параметрів при змиванні, бо кількість фосфору легко і швидко можна визначити фізико-хімічними, а триходерму — біологічними методами. 

ДОСЛІДИ З МІНЕРАЛЬНИМИ СПОЛУКАМИ 

Для проведення експерименту з мінеральною сполукою використовували дві бакових суміші: 

• водний розчин солі дигідрофосфат калію — контроль; 

• розчин, в якому ЛИПОСАМ® (0,5 л/га) поєднано з дигідрофосфатом калію. 

Змивання випробовували на листі кукурудзи, соняшнику, тютюну, які вирощено в умовах вегетаційного досліду. На кожний листок за допомогою мікропіпетки наносили точно фіксовану кількість розчинів. Витримували експозицію 30 і 60 хв. І потім змивали фіксованою кількістю води впродовж 5 хв, імітуючи інтенсивний дощ. У змитому розчині спектрометрично визначали концентрацію фосфатів, базуючись на можливості фосфатів утворювати комплекс «молібденової сині». На фото показано хід виконання роботи.  

Науковці виявили, що збільшення тривалості експозиції від внесення бакової суміші до початку опадів знижувало інтенсивність змивання діючої речовини. 

Так, дощем, який випадав через 30 хв від моменту нанесення водного розчину мінеральної сполуки, змилося 75–84% діючої речовини (фосфору), а за наявності у баковій суміші ЛИПОСАМ® кількість змитої речовини зменшилася до 58–64%. 

Через одну годину після застосування мінерального препарату, розчиненого у воді, з дощем змилася дещо менша кількість діючої речовини, ніж за експозиції 30 хвилин — 74%. Це було на 2–12% (відносних відсотків) менше, як порівняти з експозицією 30 хв. За наявності у баковій суміші ЛИПОСАМ® отримано значно кращий результат: у змивних водах виявлено 38–50% від нанесеного на листки рослин препарату. Це було на 23–35 % (відносних відсотків) менше, як порівняти з терміном експозиції 30 хв. 

Рис. 1. Вплив ЛИПОСАМ® на збереження мінеральних речовин на листі рослин за випадіння атмосферних опадів

На рис. 1 графічно зображено ту кількість мінеральної сполуки, яка може зберегтися на поверхні рослини після змивання дощем за експозиції 30 хв і 1 год. 

Наведені на рисунку результати демонструють, що утримуванню препарату на поверхні листка сприяла його ворсистість, особливо за додавання ЛИПОСАМ®: чим більша ворсистість, тим більше діючої речовини затримувалося. Саме тому на листі тютюну залишалося до 12% більше діючої речовини, ніж у інших культур. 

Проте вирішальним чинником закріплення мінеральної сполуки на листі було введення до бакової суміші ЛИПОСАМ®. За додавання ЛИПОСАМ® у бакову суміш фіксування діючої речовини мінеральних препаратів на поверхні надземної частини рослин було у 1,4–2,6 раза більше, ніж за застосування водних розчинів. 

Крім цього, зважаємо, що наявність у ЛИПОСАМ® фракції нейтральних низькомолекулярних полімерів та продуктів їхньої деструкції стимулює проникнення внесених з добривами поживних елементів і речовин у рослинний організм без руйнування верхнього захисного шару листка. Це значно підвищить ефективність добрив, які застосовують агрономи у посівах сільськогосподарських культур. 

ДОСЛІДИ З БІОЛОГІЧНИМ ФУНГІЦИДОМ МІКОХЕЛП

Окрім мінеральних препаратів було проведено дослідження з біологічним фунгіцидом МІКОХЕЛП®, до складу якого входить Триходерма. На листки модельних рослин (тютюн та кукурудза) наносили розчини, передбачаючи два варіанти: 

• водний розчин МІКОХЕЛП® 

• розчин ЛИПОСАМ® (0,5 л/га) з додаванням МІКОХЕЛП® 

Концентрація конідій гриба в обох бакових сумішах становила 3,5 × 107 КУО/см3. 

Рис. 1. Вплив ЛИПОСАМ® на збереження мінеральних речовин на листі рослин за випадіння атмосферних опадів

Рис. 2. Краплі розчину МІКОХЕЛП®, нанесеного на листя кукурудзи: 1 — водний розчин МІКОХЕЛП® після нанесення на листя; 2 — водний розчин МІКОХЕЛП® після висихання; 3 — розчин ЛИПОСАМ® (0,5 л/га) з додаванням МІКОХЕЛП® після нанесення; 4 — розчин ЛИПОСАМ® (0,5 л/га) з додаванням МІКОХЕЛП® після висихання

На поверхню листків рослин мікропіпеткою наносили фіксовану кількість розчинів біопрепарату (рис. 2). Після експозиції 30 та 60 хв імітували інтенсивний дощ. Змиті з листка розчини досліджували мікробіологічним методом. Визначення титру Триходерми проводили, підраховуючи колонієутворювальні одиниці (КУО) в мл розчину. Результати виражали у відсотках, приймаючи вихідну концентрацію розчину за 100%. 

Виявили, що додавання біоприлипача до бакової суміші зменшувало рівень змивання конідій гриба Триходерма з листкової поверхні тютюну та кукурудзи, як порівняти з водним розчином (таблиця). Адже за експозиції 30 хв після нанесення МІКОХЕЛП®, розчиненого у воді, з листя рослин змилася вся Триходерма, тоді як додавання до бакової суміші ЛИПОСАМ® посилило фіксацію компонентів біологічного препарату на поверхні надземної вегетативної маси рослин до 33%. За збільшення терміну експозиції до однієї години також спостережено посилення фіксації завдяки ЛИПОСАМ® на 33%. 

Спеціалісти компанії БТУ-ЦЕНТР рекомендують ЛИПОСАМ® для удосконалення агротехнологій у вашому господарстві. Комплекс особливих властивостей, які притаманні екзополісахаридам ЛИПОСАМ®, забезпечить підвищення ефективності добрив і засобів захисту рослин та сприятиме посиленню їх фіксування на надземній вегетативній масі рослин. Біологічне походження препарату, повна відсутність токсичності для живих організмів є запорукою екологічної безпечності застосування ЛИПОСАМ® у сучасних агроландшафтах. 

Світлана Корсун, д-р с.-г. наук, керівник Інституту прикладної біотехнології, компанія БТУ-ЦЕНТР

Наші партнери