Симбіоз поживних мікроелементів для поля: ефективні рішення від біотехнологів БТУ-ЦЕНТР ©Пропозиція - Головний журнал з питань агробізнесу https://propozitsiya.com/ua/symbioz-pozhyvnyh-mikroelementiv-dlya-polya-efektyvni-rishennya-vid-biotehnologiv-btu-

Активний ріст та розвиток сільськогосподарських культур, особливо сучасних інтенсивних сортів і гібридів, неможливий без оптимізації живлення, де не остання роль відведена мікроелементам.

Мікроелементи беруть активну участь у ключових фізіологічних процесах на рівні клітин, тканин і організму в цілому (табл. 1). Останні наукові дослідження свідчать також про їхню важливість для подолання наслідків стресів різного походження, бо стійкість рослин до подразників забезпечується передусім сукупністю процесів обміну речовин у рослині.

Таблиця 1. Ключова роль мікроелементів у фізіологічних процесах рослин
Таблиця 1. Ключова роль мікроелементів у фізіологічних процесах рослин

Рис. 1. Реакція рослин на стрес, викликаний нестачею або надлишком мікроелементів (Кабата-Пендіас А., Пендіас Х., 1989 р.)

Рис. 1. Реакція рослин на стрес, викликаний нестачею або надлишком мікроелементів (Кабата-Пендіас А., Пендіас Х., 1989 р.)Важливість забезпечення мікроелементами рослин у період їхньої активної вегетації добре ілюструє графік (рис. 1). Адже нестача якогось мікроелементу спричинює відхилення у рості та розвитку рослини, зокрема через порушення метаболізму. Особлива увага до життєво необхідних мікроелементів, критично низька або, навпаки, надмірна концентрація яких, може викликати незворотні фізіологічні процеси у рослині та спричинити її загибель.

Найпоширенішою ознакою нестачі мікроелементів у рослин є втрата властивого культурі забарвлення, деформація вегетативних і генеративних органів, зниження опірності рослин хворобам і стресовим явищам, а кінцевим негативним результатом — зниження продуктивності та погіршення якості врожаю. Слід відзначити, що для вирішення проблеми браку мікроелементів одноразове позакореневе підживлення, навіть у більшій нормі, не забезпечує бажаного ефекту (ще й можливі хімічні опіки), тому доцільніше проводити дробне внесення хоча б двічі, навіть у мінімальних рекомендованих нормах.

Скільки ж бору і цинку є в українських ґрунтах?

Застосування мікродобрив є ефективним, перш за все, за низького вмісту того чи іншого мікроелементу в ґрунті. Саме ґрунтова діагностика є основою розробок науково та економічно обґрунтованих систем удобрення сільськогосподарських культур. Аналіз ґрунтових запасів мікроелементів, наприклад цинку, свідчить, що близько 18 млн га мають недостатнє забезпечення (менше 0,2 мг/кг ґрунту) цим мікроелементом. Щодо бору, то сільськогосподарські культури на площі більше ніж 8 млн га ріллі в Україні потребують додаткового борного живлення (вміст — до 1,5 мг/кг є нижчим навіть від порогового рівня, а коефіцієнт засвоєння з ґрунту становить лише 3–10 %) (рис. 2). 

Рис. 2. Картосхема вмісту рухомих форм цинку та бору в орному шарі ґрунтів України (Булигін С., Демішев Л. та ін., 2007 р.)

Рис. 2. Картосхема вмісту рухомих форм цинку та бору в орному шарі ґрунтів України (Булигін С., Демішев Л. та ін., 2007 р.)

Склад мікродобрив та тонкощі їх застосування

Практика свідчить, що позакореневе, або фоліарне внесення мікроелементів у вигляді сучасних рідких мікродобрив, виготовлених способом хелатування, забезпечує 95–98% їхнього засвоєння, тоді як ґрунтове внесення — лише 20–30%. Разом з тим, у виборі мікродобрива важливе значення має його склад, тобто не лише концентрація, форма наявного мікроелементу, ступінь його біологічного засвоєння, а й супутні речовини, які забезпечують транспортування іонів металу в клітини та стабільність розчину загалом. На все це суттєво впливає спосіб хелатування.

Порівняльний аналіз різних комплексонів, тобто речовин, якими хелатують мікроелементи металічної групи свідчить, що в більшості випадків використовують кислоти, що містять карбоксильну групу (ЕДТА, ДТПА, ДБТА), або мають в основі фосфонові кислоти (ОЕДФ, НТФ, ЕДТФ). У деяких технологіях хелатування проводять гуміновими кислотами. Але більшість із них має низку недоліків.

Мікродобрива на основі хелаторів амінокислот та біорозробки від БТУ-ЦЕНТР

Ще один спосіб отримання мікродобрив полягає у використанні в якості хелатуючих агентів амінокислот. Перевагою цього способу отримання хелатних сполук мікроелементів є те, що амінокислоти краще утримують мікроелементи, ніж кислоти, особливо гумінові. Крім цього, вони мають менші розміри, ніж кислотомісні комплексони, тому швидше проникають у рослину. 

На противагу від звичайних кислот, які є самі по собі інертними і виконують лише транспортну роль, амінокислоти входять до складу ферментів, що забезпечує не лише постачання мікроелементу до рослини, а й активне включення у ростові процеси в якості фізіологічно активних речовин.

Також слід враховувати небезпеку для оточуючого середовища кислотних комплексонів, зокрема препаратів на основі ЕДТА. Як показують дослідження, їхнє розкладання в природному середовищі може викликати утворення більш токсичних і менш здатних до біологічного розкладання продуктів ніж вихідна речовина. Через це у деяких країнах ЄС навіть діють обмеження і заборони щодо їхнього використання.

Отже, додавання до складу мікродобрива амінокислот забезпечує вищу ефективність застосування мікроелементів. Саме такий варіант хелатування амінокислотами використовують у компанії БТУ-ЦЕНТР.

Але принциповою відмінністю в розробленій лінійці мікродобрив HelpRost® є те, що у виробництві препаратів використовують не синтетичні, а природні амінокислоти, отримані в результаті життєдіяльності спеціально відібраних мікроорганізмів.

Оскільки рослина сама виробляє амінокислоти, вона визнає такі хелати на основі природних амінокислот за «свої», тому тут включаються додаткові фізико-хімічні механізми дифузії і це полегшує транспортування та споживання мікроелементів. Так як амінокислоти є компонентом рослинного білка-протеїну, вони відразу вбудовуються в скелет рослини.

Таким чином, амінокислоти виступають не тільки стабілізуючим і транспортним засобом, а й не менш важливими, ніж самі мікроелементи, поживними й фізіологічно активними речовинами, що впливають на ріст і розвиток рослини.

Наявність амінокислот дуже важлива для підвищення стресостійкості рослин, зокрема до метеорологічних умов, що дає змогу застосовувати добрива HelpRost® перед ймовірними несприятливими умовами, або відразу після закінчення стресового періоду для нормалізації ростових процесів.

Здатність мікроорганізмів передавати рослинам продукти своєї життєдіяльності була використана під час створення препаратів HelpRost®.

Рис. 4. Урожайність після використання HelpRost® Бор на різних культурах

Рис. 4. Урожайність після використання HelpRost® Бор на різних культурах

Переваги препаратів HelpRost®:

  • Швидке засвоєння мікроелементів;
  • Зменшення енергозатрат рослин на вироблення амінокислот та інших біологічно активних речовин (пептидів, полісахаридів і вітамінів), що входять до складу препаратів HelpRost®;
  • Підвищення стресостійкості рослин;
  • Підвищення врожайності сільськогосподарських культур;
  • Безпечність для навколишнього середовища;
  • Дозволені до використання як в інтегрованому, так і                                                                                                                                        в органічному землеробстві.

Підвищення продуктивності різних культур — практика у полях

Рис. 3. Результати використання HelpRost® у різних кліматичних умовах

Рис. 3. Результати використання HelpRost® у різних кліматичних умовахHelpRost® — це розробка біотехнологів компанії БТУ-ЦЕНТР, це не просто мікродобрива, це симбіоз доступних рослині хімічних елементів і природних біологічних продуктів життєдіяльності мікроорганізмів.

Компанія має більш ніж 5-річний досвід успішного й ефективного застосування лінійки органо-мінеральних добрив HelpRost® для різних культур у агротехнологіях різних господарств, зокрема і великих агрохолдингів. Зазвичай їх призначають для позакореневого підживлення культур, які в період вегетації чутливі до дефіциту мікроелементів (олійні, зернові, овочеві та плодово-ягідні культури).

Наприклад, в умовах Київщини, зокрема на Сквирській дослідній станції, провели дослід, де обробка насіння кукурудзи, гібриду Пустоварівський 280СВ препаратом HelpRost® Насіння, підвищила біологічну врожайність зерна на 12,7–17,6 ц/га. Обробка посівів по вегетації препаратом HelpRost® Цинк, залежно від рівня удобрення, збільшила приріст на 22,1–27,1 ц/га, а застосування HelpRost® Кукурудза — на 15,2–22,4 ц/га. Обробка посівів ячменю ярого добривом HelpRost® Зернові нормою 1–3 л/га підвищила врожайність на 1,9–9,1 ц/га.

На Волині одноразова обробка посівів цукрових буряків препаратами HelpRost® Бор, HelpRost® Буряк разом із прилипачем Липосам® збільшила врожайність коренеплодів на 3,4 т/га, а дворазова — на 5,7 т/га. У цих же умовах застосування HelpRost® Бор, HelpRost® Овочі на картоплі забезпечило приріст її бульб на мінеральному фоні на 7,8 т/га, а на органічному (гній 40 т/га) — на 6,9 т/га.

На Півдні України, на дослідному полі Інституту олійних культур НААН, дворазове підживлення посівів льону олійного добривом HelpRost® Олійні підвищило продуктивність цієї культури, залежно від сорту, від 0,4 ц/га до 2,2 ц/га.

В умовах Одещини застосування HelpRost® Зернові, 1,0 л/га, у фазі трубкування забезпечило приріст зерна озимої пшениці на 12 ц/га, а внесення у фазі прапорцевого листа — 7,4 ц/га (рис. 3).

Широким попитом у господарствах користується добриво HelpRost® Бор. Так, його внесення на сої збільшило продуктивність культури на 4,3–5,6 ц/га, а додавання до нього препарату HelpRost® Соя підвищило цей показник на 5,3–6,5 ц/га. На соняшнику, завдяки застосуванню борвмісного варіанту цього добрива, отримано приріст насіння у різних ґрунтово-кліматичних зонах від 2 до 11 ц/га. Ріпак також позитивно реагує на внесення бору у складі HelpRost®, про що свідчить приріст його врожайності 2–4 ц/га (рис. 4).

Отже, для тих хто вміє рахувати гроші і цінує свою працю: вартість органо-мінеральних добрив з лінійки HelpRost® на 1 гектар (1–3 л/га) становить у середньому від 120 до 360 грн, а прибуток від додатково отриманого врожаю — 5–16 тис. грн/га. Гра варта свічок?!

Сергій Гаврилов, агроном-дослідник, Інститут прикладної біотехнології, компанія БТУ-ЦЕНТР



Наші партнери