UA RU EN

Коли ґрунт втомився...

Гаврилов С.О., агроном-дослідник, к. с.-г. н., БТУ-Центр


Бажання отримати максимальний врожай, на жаль, не завжди співпадає з можливостями зберегти і покращити родючість ґрунту. Нині, коли спостерігаємо нестабільність врожаїв, аграрії часто нарікають на брак вологи в ґрунті через відсутність опадів, але часто причиною недороду є не лише посуха, але й ґрунтовтома.

За термінологічним словником ґрунтовтома - це процес нагромадження у ґрунті токсичних речовин, хвороботворних мікроорганізмів, незбалансованості властивостей, що викликає значне зниження продуктивності сільськогосподарських культур за беззмінного вирощування або частого їх повернення на одне і теж поле. Тобто, систематичне вирощування рослин з однаковими біологічними вимогами, однотипним хімічним і біохімічним складом, розвитком специфічних хвороб і шкідників несе загрозу ґрунту, який є також живим тілом (рис. 1).


Рис 1 - Зміна токсичності ґрунту в посівах соняшнику залежно від частки соняшнику в сівозміні (дані Літвінова Д.В.[1] )

Спостереження вітчизняних та зарубіжних науковців свідчать, що інтенсифікація сільськогосподарського виробництва (внесення лише мінеральних добрив, застосування хімічних засобів захисту рослин) не усувають, а навіть прискорюють прояв ґрунтовтоми. Слід також відзначити, що це явище посилюється за посушливих умов.

Перевіряння ґрунту на ґрунтовтому проводиться:

1) за аналізом його фізичних властивостей, водного і повітряного режимів, фізико-механічних властивостей;

2) за аналізом фізико-хімічних і агрохімічних властивостей ґрунту;

3) за складом водних і повітряних екзаметаболітов у ґрунті і рослинах;

4) з використанням біотесту рослин і мікроорганізмів, окремих біохімічних реакцій.

Різні типи ґрунтів, які відрізняються за гранулометричним складом, рН, вмістом гумусу, характеризуються різною стійкістю до ґрунтовтоми і здатні впливати на рослини різною кількістю токсичних продуктів. Так, ґрунти з більшою сорбційною ємністю, наприклад чорноземи, стійкіші до ґрунтовтоми, ніж дерново-підзолисті, але накопичують і більшу кількість токсичних продуктів, тобто її настання буде повільнішим, але й усунення -тривалішим. Доведено також, що сорти і гібриди мають різну здатність не лише викликати ґрунтовтому, а й по-різному на неї реагувати.

Отже, суттєве пригнічення біологічної активності ґрунту є серед основних причин ґрунтовтоми. Одним з агрозаходів, здатних ефективно вирішити проблему ґрунтовтоми, є застосування біодеструкторів.

Майстерність біотехнологів БТУ-Центру дозволила скомпонувати у своїх препаратах-деструкторах мікроорганізми різних цільових груп широкого спектру дії, що виробляють в процесі свого життєвого циклу вітаміни, амінокислоти, фітогормони, які необхідні культурам для повноцінного росту, розвитку та формування врожаю. Крім цього, до складу біопрепаратів введено натуральний протектор, який забезпечує стійкість мікороорганізмів до ультрафіолету сонячного проміння. Так, Екостерн для ефективної дії слід заробити у ґрунт протягом 1-3 днів після внесення, тоді як  Органік-Баланс можна взагалі не заробляти. Тому, Екстерн зорієнтований переважно на технології з інтенсивним обробітком ґрунту, а комплекс агрономічноцінних мікроорганізмів деструктору Органік-Баланс забезпечує нейтралізацію патогенів та фітотоксинів, зосереджених на післяжнивних рештках і буде високоефективним в технологіях no-till, strip-till, mini-till, де органічна маса, як мульча, залишається на поверхні поля (табл. 1).

Таблиця 1 - Характеристика біодеструкторів БТУ-Центру

Бідеструтор® стерні

ЕКОСТЕРН®

ОРГАНІК-БАЛАНС®

Спеціальний комплекс живих мікроорганізмів

Відміності

Традиційна технологія.

Препарат для деструкції рослинних решток

Традиційна технологія.

Рекомендується для деструкції рослинних решток при наявності великої кількості грубих стебел (соняшник, кукурудза, льон, рис, сорго і т.п.)

No-till, strip-till, mini-till: без заробляння препарату в ґрунт

Традиційна технологія: препарат заробити в ґрунт

Боротьба з патогенами

Працюють в широкому діапазоні температур

Стабільний до стресових чинників: заморозки, посуха, дефіцит вологи

Мікроорганізми захищені від ультрафіолету та стресових умов

Застосування

Внесення препарату безпосередньо перед зароблянням у грунт, ввечері або вранці, в похмуру погоду протягом дня

Внесення препарату із зароблянням у ґрунт.

Дозволяється після внесення заробити в ґрунту протягом 1-3 діб.

Внесення препарату згідно технології:

no-till, strip-till, mini-til: без заробляння препарату в ґрунт або при зароблянні до 5 см

Оптимальна t 0С, при якій працюють препарати

10-25 0С

5-30 0С

5-30 0С

Рекомендовані норми внесення (л/га), залежно від виду культур

Кукурудза

1,5-2,5

1,5-2,0

1,5-2,0

Соняшник

Зернові

1,0-2,0

1,0-1,5

1,0-1,5

Бобові

1,0-1,5

0,8-1,2

0,8-1,2

Сидерати

1,0-2,0

0,8-1,2

0,8-1,2

Овочеві

1,0-2,0

1,0-2,0

1,0-2,0

Опале листя плодових культур

2,0

1,5-2,0

1,5-2,0

 

Внесення деструктору вирішує проблему не лише розкладу біомаси післяжнивних решток, забезпечивши якісний обробіток та сівбу наступної культури, але й поповнює ґрунт штамами представників агрономічно корисної мікрофлори, зміщуючи її баланс в позитивну сторону.


Рис. 3Вплив застосування Екостерну на співвідношення мікроорганізмів у ґрунті, у % (за результатами лабораторних тестів) 

Ще одним підтвердженням, яке може виступати на підтримку застосування деструкторів є те, що всі типи виділень (як з живих рослин, так і після їх відмирання, водорозчинні і леткі) підпорядковуються одній закономірності - вони найбільш активні в листі та стеблі і найменш активні в коренях, тобто фітонциди коренів (включаючи токсичні) зазвичай в десятки разів слабкіші фітонцидів надземної маси. Тому запобігати ґрунтовтомі слід, впливаючи на післяжнивні рештки саме вегетативної маси – стерню або листостеблову масу. Її заробляння в ґрунт для розкладання без додавання деструкторів, або хоча б азотних добрив, є малоефективним.

Досить часто виробничники вважають за головний показник ефективності препарату чи добрива – врожайність культури, причому вже в переший рік їх застосування, забуваючи, що кожен з них має не лише пряму дію, але й післядію. Відповідні польові дослідження з препаратами БТУ-Центру проведені у всіх ґрунтово-кліматичних зонах. Однак, для наочного прикладу наведемо результати із зони Степу, що характеризується критичними умовами за забезпеченістю вологою (табл. 2):

Таблиця 2 – Ефективність застосування біодеструкторів БТУ-Центру

(за даними Інституту зрошуваного землеробства НААН)

Показники

Обробіток ґрунту

оранка

безполицевий обробіток

глибокий

мілкий

Урожайність пшениці озимої (попередник), т/га

5,8

5,44

5,0

Ступінь деструкції соломи пшениці озимої через 90 днів після обробки, %

Контроль

26,9

24,6

21,0

Біодеструктор стерні

58,6

50,8

41,1

Екостерн

66,2

55,7

47,4

Органік-баланс деструктор

63,4

52,4

48,8

Урожайність зерна сорго залежно від обробітку ґрунту

і мікробних препаратів-деструкторів, т/га

Контроль

4,24

3,94

4,07

Біодеструктор стерні

5,32

5,05

4,66

Екостерн

5,69

5,26

4,98

Органік-баланс деструктор

6,05

5,34

4,99

Таким чином, застосування біодеструкторів стерні дозволяє:

- запобігти проблемам агрономічного та екологічного характеру, що виникають при застосуванні замість науково-обгрунтованої сівозміни чергування лише 2-3 економічно привабливих культур з порушенням принципу сумісності або їх монокультури;

– покращити поживний режим ґрунту та його фізико-хімічні властивості;

 -– контролювати поширення шкідливих об’єктів і патогенної мікрофлори, запобігаючи порушенню природної рівноваги мікроорганізмів;

-                пришвидшити доступність елементів живлення, фізіологічно активних речовин, сконцентрованих у післяжнивних надземних і підземних рослинних рештках;

 - запобігти нагромадженню токсичних продуктів життєдіяльності рослин і супутніх мікроорганізмів.

Отже, використовуючи біодеструктори аграрії підвищують біологічну активність ґрунту, забезпечують його оздоровлення, знімають ґрунтовтому і дають можливість ефективно працювати, пам’ятаючи вислів з пісні американських індіанців «Ми не отримали землю у спадок від предків, ми позичили її у наших дітей».

Використана література

  1. Агробіологічні основи короткоротаційних сівозмін Лісостепу [Монографія]/ В.Ф. Камінський, Д.В. Літвінов, Л.І. Шиліна – Вінниця, ТОВ «ТВОРИ», 2019. – 228 с.
  2. Гродзинский А.М. Аллелопатия растений и почвоутомление.- К. «Наукова думка», 1991. – 460 с.
  3. Лобков В.Т. Почвоутомление при выращивании полевых культур. -М.: Колос, 1994.-112 с.
  4. Словник-довідник з агроекології  // Ін-т агроекології ; уклад. В. І. Бондарь [та ін] ; ред. О. І. Фурдичко. - К. : Основа, 2007. - 272 с.
  5. Райе Э. Аллелопатия. М.:Издательство Мир, 1978. – 392 с.
  6. Fecenko Jan. Sucasne problemy vo vyzive a hnojeni rastlin. // Agro-chemia. 1993 - №8 - P. 202-204.