Чи потрібна мікоризація у плодових рослин

Чи потрібна мікоризація у плодових рослин – таке питання все частіше виникає серед садівників… Зважаючи на особливості росту та розвитку дерев та кущів у специфічних багаторічних садових біоценозах, можна стверджувати – так, потрібна!

Мікориза – це взаємовигідне співіснування кореневої системи багаторічних садових рослин та міцелію гриба. Особливу значимість має мікориза у забезпеченні оптимального росту і формування урожаю плодових культур. Такі культури як лохина, журавлина, брусниця без мікоризи буквально животіють. Причин цього зазвичай кілька, але чи не головною є непідготовленість ґрунту для нормальної роботи кореневої системи, а саме, – відсутність у ньому звичної для даних рослин мікрофлори, головним чином грибної або по-іншому - мікоризи. Дається взнаки те, що коренева система цих культур росте і розвивається у агресивному кислому ґрунтовому розчині на одному місці 10 і більше років, на відміну від польових культур. Звичайно ж, виконувати основну функцію – живлення рослин за допомогою мікоризних грибів кореням значно легше.

Завдяки такому симбіозу, збільшується поверхня всмоктування кореневої системи, також з`єднання мінеральних речовин надходять всередину кореня в легко засвоюваній формі. Рослина добре засвоює мінеральні солі та воду, завдяки міцелію гриба. Для південного садівництва важливо, що мікориза виконує функцію забезпечення вологою. Крім того, гриби, які беруть участь в мікоризі, виконують захисну функцію від ураження іншими шкідливими грибами. Тому актуальним є вивчення дії різних за походженням та складом препаратів на мікоризну діяльність різних плодових культур.
Виходячи із вище викладеного нами були закладені досліди по вивченню дії біопрепаратів на утворення мікоризи на кореневій системі садових культур, а саме – горіха волоського, фундука, чорниці високої, смородини, порічок, аґрусу, суниці садової та винограду.

Випробовувався комплексний препарат, одержаний шляхом мікробіологічного синтезу, діючим чинником якого є суміш ефективних мікроорганізмів: Glomus, Trichoderma harzianum. Гриби родини Glomus утворюють облігатну (обов`язкову) форму мікоризи. Імовірно, сапрофітний гриб Trichoderma теж утворює мікоризу, але факультативну (необов`язкову форму). Суть дії грибів наступна: коли здійснюється кореневе внесення, спори потрапляють в ризосферу – прикореневу зону, проростають, вростають гіфами в корінь, проникають в глибокі його тканини і поступово вступають в симбіоз, утворюючи мікоризу. Після цього починають функціонувати, розчиняючи нерозчинні для рослин фосфати ґрунту і інші гумати.
Крім трофічної – живильної функції, гриби Glomus і особливо Trichoderma володіють дуже сильною протимікробною і протигрибковою дією, як і всі симбіотичні гриби.

Отже, мікоризний препарат призначений для: активного заселення кореневої та прикореневої зони рослин корисними грибами та бактеріями; вироблення природних антибіотиків заселеними грибами та бактеріями, та пригнічення розвитку збудників хвороб (фузаріоз, фітофтороз, альтернаріоз, склефомоз, бактеріоз чорний та базальний, кореневі і плодові гнилі, макроспоріоз, парша та ін.) та шкідників (ураження нематодами тощо); збільшення площі поглинання кореневої системи рослин за рахунок розвитку мікоризи; прискорення відновлення ґрунтів після руйнівного впливу техногенних факторів; забезпечення рослин вітамінами, фітогормонами, амінокислотами; забезпечення рослин збалансованим мінеральним живленням (азотом, фосфором, калієм, кальцієм тощо); забезпечення кращої схожості насіння та приживлення розсади.

Проводилося дворазове внесення препарату в прикореневу зону ґрунту і через 15-20 днів після крайньої обробки проводився відбір та аналіз кореневої системи. Навіть неозброєним оком видно світлий наліт на коренях чорниці. За 160-кратного збільшення ми бачимо гіфи грибів на оброблених коренях і добре помітна їх відсутність або ж значно менша кількість у контрольному варіанті.