Здоров’я саду

"САДІВНИЦТВО ПО-УКРАЇНСЬКИ" № 1 (25) / 2017
Погіршення стану довкілля в Україні має ряд причин, одна з яких — безсистемне засто-
сування в рослинництві хімічних пестицидів та мінеральних добрив. Як зменшити хімічне
навантаження на агроценоз? Підхід має бути науковим.

Володимир Сіленко, канд. с.-г. наук, кафедра садівництва ім. проф. В. Л. Симиренка, НУБіП України

2018-03-29_12-10-55.pngПлодовий сад — особливий багаторічний біоценоз, у якому поряд з культурними рослинами співіснує чимало представників корисної та шкідливої фауни й мікрофлори. Відсутність плодозміни (монокультура) провокує накопичення в саду інфекційного начала та ріст популяції шкідників, а помилки у системі хімічного захисту дорого коштують, адже їх наслідком стає стійкість шкідливих організмів до хімічних пестицидів. 

Саме тому сучасне садівництво поступово переходить на екологічно безпечніші технології. Ідеться, зокрема, й про отримання високих урожаїв без застосування хімічних пестицидів — виробництво органічної плодової продукції у промислових насадженнях. Актуальним є й виробництво плодів із мінімальним пестицидним навантаженням, із застосуванням інтегрованої системи захисту, коли у саду поряд із хімічними пестицидами застосовують високотехнологічні біозасоби.

Дослідний сад яблуні

1.pngЗастосування біопрепаратів несе низку суттєвих переваг. Передусім більшість із них нешкідливі для корисної енто-мофауни та не накопичуються у плодах, зокрема, й завдяки здатності швидко розкладатися. Біопрепарати, внесені в ґрунт, стимулюють у культурних рослин ростові процеси та утворення коренів, а саме ґрунтове середовище насичується антагоністами до збудників хвороб. Суттєвим є й те, що у біозасобів нижча, ніж у хімічних пестицидів, ціна.

ВИРОБНИЧИЙ ДОСЛІД

У серпні 2016 року розпочалося комплексне виробниче випробування системи підживлення та захисту плодових насаджень із використанням біопрепаратів. Робота ведеться в Смілянському районі Черкаської області, у інтенсивному саду ФГ «Гарна справа», закладеному зимовими сортами яблуні та обладнаному крапельним зрошенням із можливістю застосування фертигації. Площа дослідної ділянки — 2 га. Захисні біопрепарати у сад вносили разом із поливною водою й обприскувачем протягом липня-вересня 2016 року та квітня-жовтня 2017 року. Зразки ґрунту відбирали у шарі 0–20 та 20–40 см. 

Таблиця 2. Ураження листків яблуні хворобами, 2017 р., %


Сорт

Варіант

 

Дати відбору зразків

 

2 червня

31 липня

20 жовтня

Голден Делішес

контроль

30

30

70

система біозахисту

10

20

40

 

контроль

10

25

50

Гала

система біозахисту

2

15

10


Таблиця 3. Стан ґрунту в саду яблуні залежно від внесення разом із поливною водою біозасобів, ФГ «Гарна справа», 25.10.2017

Характеристика проби

Органічна речовина в перерахунку на гумус, %

Лабільна органічна речовина в перерахунку на вуглець, %

Рухомий фосфор, Р2О5, мг/кг

Обмінний калій, К2О, мг/кг

0–20 см

контроль

1,62

0,085

62,5

128,2

комплекс корисних мікроорганізмів*

1,67

0,115

72,5

152,8

20–40 см

контроль

1,57

0,085

47,5

57

комплекс корисних мікроорганізмів*

1,6

0,091

76,2

134,5

* суміш біозасобів на основі гриба-антагоніста Trichoderma та бактерій Bacillus subtilis, Azotobacter, Enterobacter, Enterococcus, фосфор- і каліймобілізаційних, силікатруйнівних і молочнокислих бактерій 

Важливо. Від більшості виробничих випробувань подібної тематики проект суттєво відрізняє те, що в ньому не йдеться про фрагментарне застосування біопрепаратів. Метою було напрацювати цілісну технологію захисту та підживлення яблуні за допомогою самих лише біопрепаратів. Застосували схему із 16 обробок саду біозасобами (табл. 1). У всі бакові суміші додавали композицію клейких полімерів природного походження. Методика виявилася дієвою. Унаслідок застосування біопрепаратів у саду яблуні на 20–50% зменшилася ураженість хворобами (табл. 2). Порівняно із контролем, де захист не застосовували, листковий апарат рослин, до яких було застосовано систему біологічного захисту, мав менше ознак ураження хворобами. Утім, обстеження свідчили, що попри явну фунгістатичну дію препаратів чергову обробку слід було виконати якнайшвидше. У сорту Гала в контрольному варіанті досліду на листках крім збудника парші (Venturia inaequalis) було виявлено збудника альтернарії (Аlternaria sp.). 

У сорту Голден Делішес у варіанті із застосуванням системи біологічного захисту ураження вегетативних органів було на 40% меншим порівняно із контролем, у сорту Гала — у п’ять разів меншим порівняно із контролем, де захист не застосовувався.

У дерев у варіанті із застосуванням системи біологічного захисту швидко відновилися ростові процеси після приморозків 24–28 квітня та 10–11 травня 2017 року, коли температура в саду опускалася до –5…–6 °С. На 1 жовтня 2017 року там спостережено на 5% більше закладання генеративних бруньок, ніж у контрольних варіантах саду досліджуваних сортів.

ДОГЛЯД ҐРУНТУ

В органічному рослинництві важливим є створення оптимальних умов для росту й розвитку кореневої системи. Для садівництва, із його проблемою накопичення у ґрунті шкідників і збудників хвороб, це особливо актуально. Важлива й доступність для рослини елементів живлення, які містить ґрунт. У цій справі допоможуть корисні мікроорганізми, й сучасні біотехнології знають, як заселити ґрунт потрібними штамами бактерій чи мікоризою. Випробування засвідчили, що за внесення в сад разом із поливною водою біопрепаратів на основі гриба-антагоніста Trichoderma та бактерій Bacillus subtilis, Azotobacter, Enterobacter, Enterococcus, фосфор- та каліймобілізаційних, силікатруйнівних і молочнокислих бактерій поліпшилися агрохімічні властивості ґрунту. Зокрема, вміст доступного для рослин фосфору та обмінного калію був вищим у варіантах із внесенням біопрепаратів, органічна маса в кореневмісному шару ґрунту також накопичувалася інтенсивніше (табл. 3). Біопрепарати також покращили фітосанітарний стан ґрунту.

Проби ґрунту з контрольного варіанта досліду містили більшу кількість патогенних видів грибів, порівняно із варіантом, де у ґрунт вносили біопрепарати.

Таблиця 1. Схема внесення біопрепаратів у насадження яблуні

t1.jpg