МІКОРИЗАЦІЯ – ОЧЕВИДНИЙ РЕЗЕРВ ПРОДУКТИВНОСТІ РОСЛИН

Практичний посібник аграрія (рослинництво) 1(114)/2018 www.agroexpert.ua

Науково підтверджено, що мікоризація поряд з азотфіксацією – це
фундаментальна генетично обумовлена властивість рослин існувати завдяки
співпраці з корисною мікрофлорою. Мікориза – результат симбіотичних взаємин
між грибом і кореневою системою рослин. Утворення мікоризи – це швидше
правило, ніж виняток, що свідчить про важливість мікоризи для життєдіяльності
рослин та їх продуктивності.

Mikoryza_01_2018_II-1.jpg

Здатність до утворення тієї чи іншої форми мікоризи має 80–90% видів рослин. Однак у представників родин осокових,  ситникових, капустяних (хрестоцвітих), макових, гвоздичних, більшість гречкових і лободових, хвощів та водоростей такої можливості немає. Ці рослини мають короткий вегетаційний період, не потерпають від дефіциту вологи, завдяки чому, власне, і не потребують допомоги мікоризи. 

Мікоризу поділяють на ектотрофну, ендотрофну, ектоендотрофну. Ектотрофна мікориза властива, головним чином, хвойним рослинам, для неї характерне проникнення гіфів гриба всередину клітин кори кореня. Ектомікоризу можна побачити неозброєним оком: на молодих корінцях утворюється чохол із гіфів гриба. Кореневі волоски при цьому зникають. Їх роль виконує мікориза. Ріст мікоризи в довжину триває все літо, що дає змогу корінню охопити більшу площу живлення. Найпоширеніший тип мікоризи – ендотрофний, характерний для більшості рослин, зокрема сільськогосподарських культур. За формування ендотрофної мікоризи міцелій гриба поширюється не тільки між клітинами мезодерми, але й проникає в них, причому кореневі волоски зазвичай зберігаються, а частина міцеліальних відгалужень виходить у ґрунт. Нерідко утворюються деревовидні розгалуження (арбускули) або роздуті закінчення (спорангіоли і везикули), через що таку мікоризу називають ще арбускулярновезикулярною (АВМ), або арбускулярною (АМ). У ендотрофної мікоризи грибні гіфи не такі густі й не утворюють грибного чохла, як за ектотрофної. У коренів із ендотрофною мікоризою такі гіфи називають емісійними. Побачити їх можна лише під мікроскопом. Ектоендотрофна мікориза належить до перехідного типу і поєднує в собі риси ектотрофної та ендотрофної.

Арбускулярна мікориза (АМ) – найпоширеніша форма рослинно-грибного симбіозу, в основі якого лежить обмін продуктами метаболізму, внаслідок чого гриб отримує вуглеводи, а рослина – фосфор, азот, калій, цинк, мідь та інші елементи, а також воду. Фосфати витягуються гіфами з ґрунту, як насосом, завдяки їхній високій адсорбційній активності й здатності до розчинення фосфатів через виділення кислот і фосфатаз. Відомо, що інтенсивне живлення фосфором стимулює енергетичні процеси, зокрема – фотосинтез, синтез протеїнів, ліпідів, цукрів, що поліпшує продуктивність рослини Не останню роль відіграє й оптимізація гормонального балансу рослин, захист від патогенів та абіотичних стресів.

Так, згідно з даними науковців, АМ стимулює підвищення врожайності сільськогосподарських культур та захищає їх від кореневих патогенів завдяки дії двох механізмів: усуненню патогену шляхом синтезу антибіотиків або конкуренції за субстрат; а також індукції імунітету в рослини-господаря. АМ змінює фітогормональний статус рослин, впливаючи на вміст ауксинів, гіберелінів, абсцизової кислоти і цитокінінів. Дослідження фотосинтетичного апарату продемонстрували вплив АМ на активність фотосистеми II, а відтак на збільшення площі листкової поверхні й кількості хлорофілу.

Mikoryza_01_2018_II-2.jpg

Коріння фундука з АМ, оброблене Мікофрендом

Mikorysa_i_kukurudza_II_02_2018_VI-3.jpg

Таким чином, АМ підвищує адаптивні та конкурентні властивості рослин. Очевидно, що для ведення сталого сільського господарства необхідно підтримувати ці симбіотичні взаємозв’язки в агробіоценозах, аби максимально реалізувати генетичний потенціал культур. У сільському господарстві застосування АМ є природною альтернативою внесенню великої кількості добрив, у першу чергу фосфорних, і може бути використана для відновлення порушених природних екосистем.


В умовах інтенсивного землекористування, коли руйнується структура ґрунту, його склад, гинуть цілі групи представників корисної мікрофлори, ґрунт стає мертвим, дуже важливо мати змогу компенсувати втрачене. В такому разі на допомогу приходять біопрепарати. На ринку України представлені препарати, які забезпечують утворення мікоризи і тим самим підвищують захист від хвороб, стійкість до стресів, краще живлення та розвиток сільськогосподарських культур. До їх складу найчастіше входять ендомікоризні гриби видів Glomus та Trichoderma. Є також комплексні препарати, що містять не тільки гриби, але й ризосферні та ґрунтові бактерії, які сприяють утворенню та дії мікоризи.

Mikoryza_01_2018_II-3.jpg

Коріння фундука, не оброблене Мікофрендом, без АМ