UA RU EN

Лише здорові рослини спроможні дати високий урожай

Журнал "Горішник. Технології та Інновації", №2 (3) 2017

Кому з нас не хочеться збирати у себе в саду не лише смачні, а ще й екологічно чисті горіхи? А їх справді можна вирощувати з мінімальним застосуванням отрутохімікатів або ж використовувати препарати лише тоді, коли вони завдають найменшої шкоди нашому здоров’ю та навколишньому середовищу.

2018-04-02_11-52-14.pngУпродовж останніх років на ринку спостерігається зростання попиту на плоди волоського (грецького) горіха та фундука, що робить їх вирощування все більш потенційно вигідним для українського фермера. При цьому кліматичні умови значної території України сприятливі для вирощування горіхоплідних культур. Таким чином, існують потенційні можливості для забезпечення не лише внутрішніх по треб (рис. 1 та 2).

Волоський горіх – одна з найцінніших деревних культур. Горіхоплідні – це джерело повноцінних жирів, ву глеводів та білків, вітамінів В1, А, В2, К, Е, С. За калорійністю волоський горіх у 7 разів перевищує м’ясо. З мінеральних речовин у горіхах містяться калій, кальцій, залізо, солі кобальту та фосфор, з мікроелементів – йод і цинк. Горіхи є одним з джерел енергії для людини, адже вона постійно вживає різні харчові продукти, до яких входить один з перерахованих видів горіхів.


Основними районами ви рощування горіха волоського є Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька та Одеська області. Середня врожайність становить 1,5 2,2 т/га. У більш несприятливих районах для вирощування (Рівненська, Житомирська, Волинська та Харківська області) урожайність горіха грецького не перевищує 0,5 1 т/га. Світовий досвід свідчить, що вирішення проблеми забезпечення населення та промисловості плодами горіхоплідних культур полягає у створенні сортових насаджень з подальшим застосуванням інтенсивних технологій вирощування. 

Ті ж насадження, які ми маємо, переважно закладені (та і далі закладаються) садивним матеріалом із плодами низької якості. 

Основною причиною відсутності сортових насаджень є недостатня кількість якісного садивного матеріалу високоврожайних та зимостійких сортів. 

2018-04-02_11-51-55.png

Волоський горіх – швидкоросла, світлолюбна, теплолюбна та посухостійка рослина. Цвіте у квітні-травні, плоди достигають у вересні. Ця рослина не любить важких і сирих ґрунтів, найсприятливіші для неї умови – в долинах, окроплених текучими водами. Розмножують горіх переважно насінням. Проте для створення високопродуктивних насаджень використовується щеплений садивний матеріал.

Горіх – це харчова, вітамінозна, жироолійна, деревинна, лікарська, ефіроолійна, дубильна, фарбувальна, декоративна, фітонцидна й косме тична рослина. Окрім того, його плоди мають неабияку цінність. У харчовій промисловості застосовуються ядра горіхів.

В Україні листки, плоди, гілки та штамб горіха пошкоджуються і уражуються близько 50 видами шкідників і хвороб. Із шкідників найчастіше пошкоджують горіх непар ний шовкопряд, личинки травневого хруща, яблунева плодожерка, горіхові попелиці та листяні горіхові кліщі.

Велика горіхова жилкова попелиця. Буро-жовта попелиця розміром 3-4 мм, яка живиться на верхньому боці листків уздовж середньої жилки колоніями. Самка без запліднення народжує 40-50 личинок. За вегета ційний період дає 8-9 поколінь.

Горіхова попелиця. Невеличкі блідо-жовті комахи розміром 1,5-2 мм. Живляться невеличкими колоніями з нижнього боку листків. Зимують у вигляді яєць. Чисельність горіхової попелиці регулюють хижі кліщі, жуки (хілокоруси) та їх личинки. Тому не варто застосовувати пестицидів для її знищення.

Горіховий повстяний кліщ. Невеличкі та непомітні неозброєним оком кліщики, які живляться листям, висмоктуючи сік. Унаслідок пошкодження листків з верхнього боку утворюються темно-коричневі кишенькові гали діаметром до 4 мм з ямками, вкритими повстю з нижнього боку. Горіховий повстяний кліщ завдає значної шкоди, насамперед, сіянцям у плодових розсадниках та молодим горіхам.

У зв’язку з тим, що плоди горіха містять масла, в яких можуть розчинятися і довго утримуватися фосфорорганічні інсектициди, обприскувати дерева ними небажано. Щоб зменшити пошкодження горіха плодожеркою, варто накладати ловильні пояси, старанно проводити боротьбу з нею на яблунях і грушах для зменшення кількості шкідника в саду.

Найбільш небезпечними захво рюваннями волоського горіха є плямистості (чорна і бура, або марсоніоз), гриби меланколій, фома, діатріпс, рак штамбу (спричиняють усихання гілок і штамба), гнилі деревини (зокрема, біла гниль, яка спричиняє несправж ній трутовик), жовта, що утворюється внаслідок ураження справжнім трутовиком та лускатою губкою, і червоно-бура, яка з’являється від ураження дерева сірчано-жовтою губкою), бактеріальні хвороби плодів, а також кореневий рак дерев.

2018-04-02_11-50-47.pngБура плямистість, або марсоніоз – грибкове захворювання, яке уражує листки, зелені пагони та плоди. На уражених листках з’являються округлі коричневі плями з темним обідком. Згодом на них утворюються дрібні чорні «подушечки», в яких містяться спори грибів. Ближче до осені на листках виникають неправильної форми великі плями без обідка з «подушечками», розташованими концентричними колами. На уражених плодах спочатку утворюються темні плями, які згодом стають сірими і перетворюються у виразки. Інколи плями вкривають увесь плід, а виразки бувають настільки глибокими, що видно шкірку плоду. Такі плоди опадають недорозвиненими.

На уражених гілках утворюються видовжені виразки. При сильному ураженні в кінці липня – на початку серпня з дерев опадає майже все листя. Зимує збудник на уражених листках. Навесні спори розносяться вітром і уражують молоді листки.

Чорна плямистість – бактеріальне захворювання, яке уражує листки та молоді пагони. На уражених листках вздовж жилок, а також на черешках і молодих пагонах утворюються темні плями. Уражені черешки і листки викривлюються.

Меланколій – це найбільш небезпечне грибне захворювання гілок та штамба грецького горіха. Характерна його ознака – утворення на корі гілок, які всихають від ураження цим грибом, чорних масних «подушечок» довжиною 1-2 мм.

Нектрія – гриб, що уражує гілки горіха, особливо в Чернігівській, Донецькій і Миколаївській областях. На уражених гілках, які всихають, утворюються червоні «подушечки» розміром до 2 мм.

Бактеріальна плямистість плодів. На уражених молодих плодах з’являються маленькі безбарвні водянисті плями, які поступово збільшуються і чорніють. При сприятливих умовах хвороба поширюється всередину плодів і викликає передчасне їх опадання. Бактерія уражує також листки і пагони. (рис. 3-5)

Фундуку посідає одне з головних місць серед горіхоплідних рослин, які вирощуються людиною з метою отримання продуктів харчування. Це зумовлено високою поживністю горіхів, простотою агротехніки, невибагливістю до ґрунтово-кліматичних умов, розташування  в саду, а також іншими цінними властивостями.

Горіхи фундука містять майже все, що визначає поживність продукту: жири – 63-72%, білки – 15-23%, вуглеводи – 6-10%, а також високу питому вагу вітамінів, мікроелементів та інших речовин.

Ядро використовується в харчовій промисловості. Фундук має 6,044 засвоюваних калорій на 1 кг, переважаючи вдвічі за цим показником житнє борошно, в 1,5 разу сою та майже в 4 рази свинину. За кількістю жирів у ядрі (цілком сухому) горіх переважає соняшник більш ніж удвоє.

Для отримання високих і стабільних урожаїв фундука важливе значення має своєчасне проведення заходів з захисту рослин. У промислових районах вирощування фундука його пошкоджують до 70 видів шкідників. Найбільш шкодочинними з них є горіховий довгоносик, горіховий вусач, вільховий листоїд, бруньковий кліщ, сережкова галиця, а також попелиці.

Багато видів шкідників, які поселилися на бруньках, листках, квітках, плодах і гілках, ослаблюють рослину, затримують їх ріст і знижують урожай горіхів.

Бруньки пошкоджуються кліщами, різноманітними видами гусениць і довгоносиками. Листки об’їдають гусениці і жуки. Попелиці, клопи, щитівки, кліщі висмоктують соки з тканин, поселяючись на листках, плодах і пагонах.

Крім вказаних шкідників, на рослинах фундука зареєстровані також такі шкідники, як каліфорнійська щитівка, горіхова попелиця, ліщинна попелиця, горіхова міль, дубовий червець, з якими також необхідно систематично вести боротьбу.

Насадження фундука і ліщини уражуються захворюваннями. Найчастіше трапляються борошниста роса, бура плямистість листків, сіра гниль, рожева пліснява.

У деякі роки значної шкоди насадженням фундука завдають миші та білки, знищуючи місцями до 3050% урожаю.

Наразі шкідники і хвороби не дуже шкодять існуючим насадженням горіхоплідних культур в Україні. Це пояснюється тим, що до цих пір горіхівництво в нашій державі лише розпочинає перехід від аматорського рівня, великі плодоносні промислові насадження практично відсутні, а попит внутрішнього ринку України на горіхи задовольняється переважно за рахунок присадибних насаджень та імпортованих плодів. Існуючі насадження місцевих популяцій фундука мало відрізняються від дикорослих і лісових – як за стійкістю проти шкідників і хвороб (що добре), так і за продуктивністю (не задовольняє). Створення промислових насаджень волоського горіха та фундука дасть можливість підняти рівень врожайності цієї надзвичайно корисної культури до середньоєвропейського і світового рівнів. До того ж паралельно зростанню площ і впровадження високопродуктивних сортів буде збільшуватися ризик поширення основних шкідників і збудників хвороб, тому до можливих ризиків варто готуватися заздалегідь (рис. 6).

Останнім часом прослідковується тенденція до збільшення світового попиту на органічну продукцію садових культур та продукти її переробки. Сертифікація багаторічних насаджень на вирощування органічної продукції передбачає відповідні вимоги до створення органічних насаджень та догляду за ними.

Тому наразі актуальним є удосконалення технології вирощування плодів горіхоплідних культур із мінімальним пестицидним навантаженням з поступовим переходом до замкнутого циклу безпестицидного (органічного, еко) виробництва.

Компанія «БТУ-Центр» є лідером у виробництві біологічних препаратів в Україні. У її арсеналі нараховується 37 біопрепаратів, сертифікованих для органічного виробництва, за допомогою яких можна забезпечити комплексне вирішення практично усіх заходів зі створення нових насаджень та догляду за ними. Це і оздоровлення та оптимізація живлення ґрунту при підготовці площ під нові насадження, і створення оптимальних умов для приживання саджанців при висаджуванні на постійне місце, і, звичайно ж, цілісна технологія захисту та підживлення рослин з використанням біопрепаратів ТМ «Жива Земля». Крім того, розроблена та перевірена у дослідах та за виробничих умов система живлення, захисту та стимулювання наростання коріння при вирощуванні садивного матеріалу садових культур, зокрема, фундука.

Розроблені у промислових насадженнях технологічні карти застосування препаратів компанії запроваджуються як в інтегрованих (перехідних), так і в органічних комплексних системах захисту та живлення рослин. Звичайно ж, в уже існуючих насадженнях, де застосовувалися хімічні препарати, ми рекомендуємо перехідні системи. У цьому важливе значення має те, що усі біопрепарати ТМ «Жива Земля» прекрасно змішуються, не втрачаючи ефективність, із хімічними засобами. Винятком є лише мідьвмісні препарати.

Серед біопрепаратів, що рекомендуються для використання у насадженнях горіхоплідних культур, – біоприлипач Енпосам, Біофунгіциди (Фітоцид, Фітохелп, Мікохелп), біоінсектициди (Лепідоцид,

Бітоксибацилін), біодобрива-активатори (Азотофіт, Біокомплекс БТУ для плодових культур, Органік баланс, Граундфікс), органомінеральне добриво Хелпрост для плодових культур,

Липосам (в інтегрованих системах) чи Енпосам закріплює біопрепарати та інші засоби захисту і живлення рослин на рослинах, забезпечує їх тісний контакт з обробленою поверхнею, збалансоване живлення рослин макро-, мікроелементами, забезпечення фітогормонами, вітамінами, а також створює захисну еластичну плівку, яка зберігає вологу, не погіршуючи нормальний розвиток рослин (дихання і фотосинтез).

МікоХелп застосовується для обеззараження грунтосуміші (гриби-антагоністи пригнічують розвиток таких фітопатогенів, як Rhizoctoria, Phytophthora, Pythium, Verticillium, Sclerotinia, Fuzarium та інших, що викликають кореневу, стеблову та плодову гниль), лікування та профілактики грибкових та бактеріальних хвороб, стимуляції росту кореневої системи, збільшення площі поглинання елементів живлення, а також збереження продуктивної вологи.

ФітоХелп забезпечує активний захист і профілактику від бактеріальних та грибкових хвороб, антистресову дію до несприятливих кліматичних умов та негативного впливу пестицидів, росто- та імуностимулюючий ефект, а також зменшення потенційного ризику заражень.

Фітоцид захищає рослини від грибкових і бактеріальних збудників хвороб, стимулює ріст та розвиток рослин, зміцнює імунну систему рослин, підвищує урожайність на 2035%, покращує якість плодів.

Лепідоцид ефективний для знищення гусениць більшості видів лускокрилих комах; має подовжений період дії, не викликає звикання у комах-шкідників.

Бітоксибацилін БТУ знищує комах-шкідників різного віку більшості видів комах (дорослі довгоносики, сисні комахи, метелики).

Азотофіт-р характеризується активізацією азотного живлення, живленням природними гормонами росту, зміцненням імунітету рослин та підвищенням екологічної стійкості.

Граундфікс забезпечує збалансоване живлення, починаючи з проростання, підвищення коефіцієнту засвоєння мінеральних добрив, перетворення нерухомих форм P і K в рухомі, фіксація азоту, а також оздоровлення та покращення структури ґрунту.

Органік баланс забезпечує збалансоване живлення рослин, підвищення стійкості рослин до широкого спектру хвороб без ефекту звикання, підвищення стійкості до стресів, покращення фотосинтезу.

ХелпРост для плодових культур стимулює та посилює ріст рослин, підвищує імунітет рослин, покращує стійкість рослин до стресів.

Останніми роками насадженням усіх садових рослин, а особливо волоського горіха, великої шкоди завдають осінні та весняні заморозки (рис. 7). Для швидкого відновлення ростових процесів та подолання стресового стану була розроблена та випробувана програма «Стоп-Стрес», яка передбачає позакореневе внесення біопрепаратів Азотофіт, Органік баланс та Липосам (Енпосам). Таку ж обробку рекомендується проводити і при настанні інших стресових чинників – посухи, промивання гербіцидами, пригнічення рослин хімічними засобами тощо.